Пам’яті репресованого пароха

 

Пам’яті репресованого пароха

Мешканці села Березина завдячують у величезній мірі пароху села отцю Василю Вірчаку за

будівництво церкви Покрова Пресвятої Діви Марії, яку громада села споруджувала протягом

п’яти років(1934-1938).

Сам отець Василь Вірчак 1899 року народження, уродженець містечка Поморяни Золочівського

району Львівської області. На парохію отець Василь прийшов після закінчення Львівської

духовної семінарії. Спочатку був катехитом у школах с.м.т. Розділ та сіл Березинва і

Крупсько.
Своїх учнів і парохіян отець Василь виховував у дусі християнської любові та національної

гідності. Він жив життям парохіян , ділив з ним всі біди і радості. Знав мешканця села від

від найстаршого до наймолодшого.

Найбільше він був пов’язаний із с. Березина, мешканців, якого найбільше любив і поважав.
Коли виникла необхідність будівництва в селі нового храму (а за панування Польщі не так

легко було будувати) він очолив будівництво. Свій робочий день отець Василь починав і

закінчував подвірним обходом, організовував людей на будівництво, збирав кошти та вів

документацію разом із головним архітектором та інженером Отто Федаком.
Бажаним він був і для молоді села, активним учасником сільської «Просвіти», організатором

сільського церковного хору, всі мироприємства, які відбувалися в селі йшли в основному від

отця Василя.

У 1941 р. в окупованому німцями Львові провід ОУН проголосив з0 червня Незалежність.

На західних теренах України люди почали висипати символічні могили Українським Січовим

Стрільцям із встановленням на них березових хрестів. Такі могили висипані в селі Березина –

біля церкви і в с.м.т. Розділ(де зараз лазня ) їх освячував о. Василь Вірчак.

Після відступу німців і другого приходу «совітів» на наші землі, почалися масові арешти і

виселення національно свідомих людей, які були пов’язані чи перебували у лавах ОУН-УПА. До

таких був віднесений і отець Василь.

Напередодні Великодня( в останній тиждень Великого посту ) у Березині 1950р., коли отець

готовив парохіян до святої Пасхи і мав на другий день причащати їх, вночі його хату

обступили нечестивці із НКВС. Зробили обшук, списали все майно, конфіскували церковну і

світську літературу. Корову, порося, птицю, віз, зерно, сіно і картоплю було забрано в

колгосп. Посуд і кухонні меблі забрали до дитячого садочку. Решту майна охороняли мешканці

села Павло Кущак і Тимко Бацик, які на той час були при церковному уряді.
Люди думали, що отця звільнять. Але пізніше зрозуміли, що звідти не звільняють.

Решту майна було забрано старшим НКВС Макаровим, а частину майна продано з «молотка»

населенню.

На Великдень святу Літургію служив отець Богдан Щур, парох села Держова близький товариш

отця Василя.
Спочатку о. Василя перетримували більше тижня в місті Миколаєві, літо і

зиму в Дрогобичі і Львові, звідки на початку 1951р. його вивезли у Хабаровський край,

Комсомольський район, поштове відділення Хурмулі, поштова скринька 322/17-х.

З вироку суду: „Відправляв панахиди на могилі Січових стрільців, вінчав і хрестив дітей

із сімей ОУН-УПА, не визнав Львівського собору 1946 року, служив Літургії в

греко-католицькому обряді”.

Після заслання отець Василь листувався із своїми знайомими( бо рідних в нього не було,

він був неодружений) з Роздолу і Березини. Останній лист від нього у квітні 1953р., отримала

його близька знайома, пані Ольга Федусевич, яка зберігає їх і по сьогоднішній день, в неї

багато фотографій отця Василя.

Розказували очевидці, що отець Василь Вірчак помер від інфаркту серця на лісопилці, де

заготовляв деревину.

Вдячними мешканцями села на храмове свято Покрови Пресвятої Діви Марії в 1994р.

встановлено і освячено в середині храму барельєф із бронзи блаженної пам’яті отцю Василю

Вірчаку, а на стіні з зовні встановлено меморіальну дошку, де викарбувано буквами, що храм

збудовано при сприянні та безпосереднім керівництвом отця Василя Вірчака.

Наближається сторіччя від дня його народження, слід було б подумати громаді села

Березина і церкві, щоб гідно відзначити його: людина, яка віддала всі сили і життя в ім’я

церкви і свого народу вартує цього

Стаття взята з парохіяльної газети

церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Березина «Під покровом Богородиці».-1999.-№2.-

січень.
Автор: Свідрик Василь Євстахович

0
Знаходиться в: З історії села

Інші новини з Березини :

Новини партнерів:
Loading...

Додати коментар



− один = 5

Додати



   Новини cпорту:



Сайт села Березина | Миколаївський район Львівська область © 2008 - 2016
При використанні матеріалів гіперпосилання на http://www.berezyna.inf.ua/ обов'язкове!
За достовірність інформації, яку розміщено на сайті, відповідальність несе її автор. Відповідальність за зміст рекламної інформації несе рекламодавець.
| RSS ATOM | RSS FEED | RSS2.0 |
Яндекс.Метрика