МИКОЛАЇВ чи НОВИЙ РОЗДІЛ? (або автономні села)

Минулої п`ятниці (22 квітня) відбулась сесія Березинської сільської ради в якій взяли участь голова районної ради Тарас Зубрицький, мер міста Нового Роздолу Андрій Мелешко, сільський голова Станковець Тарас Шаран, села Горішнє Микола Моцяк, депутати Роздільської селищної ради, депутат обласної ради Петро Марунчак.

фото Нове Розділля

Зустріч ініціював голова Березинської сільської ради Андрій Майкут. Предмет обговорення – питання децентралізації, територіального об`єднання громад. Першим взяв слово мер Нового Роздолу А.Мелешко. Він поінформував присутніх, що Новороздільська міська рада скерувала запрошення щодо об`єднання до сільських громад Станковець, Березини, Горішнього, Берездовець та смт. Розділ. За словами А.Мелешка власне ці громади поєднує промисловий майданчик колишнього виробничого гіганта – підприємства «Сірки». Нині це закинута територія, яка має всі шанси стати перспективною за умови реалізації проекту індустріального парку. Очільник Нового Роздолу запевнив, що вже зроблена та проведена експертиза згаданого проекту – підведення основних комунікацій (світло, вода, газ). Найближчим часом буде зроблена експертиза внутрішніх та зовнішніх доріг промислового майданчика і новороздільці подаватимуться на пошуки позабюджетних коштів (грантових) для їхнього будівництва, а це немало, близько 120 млн.грн.

 
фото Нове Розділля

Голова сільської ради Березини Андрій Майкут першим відреагував на чергову пропозицію новороздільчан (адже відомо, що пропозиція щодо об`єднання надходила не вперше). Він зауважив, що відбулись громадські слухання де місцева громада с. Березина не підтримала пропозицію Нового Роздолу. Жителі села розглядають два варіанти або утворити об`єднану територіальну громаду з селами Станківці, Крупсько, Київець та смт. Розділ, або ж залишитись у складі Миколаєва.

Депутат від селищної ради Роздолу Василь Кос висловив солідарність з депутатами села Березина заявивши, що їхня місцева громада теж не підтримала пропозицію Нового Роздолу.
Сільський голова Горішнього Микола Моцяк закликав присутніх підходити до цього питання конструктивніше: утворювати робочі групи і дискутувати, щоб віднайти оптимальний варіант. На його думку, за дискусіями втрачається час. Для прикладу навів місто Ходорів, з населенням 10 тисяч осіб, яке зуміло об`єднати довкола себе 41 село. На сьогодні це одна з найчисельніших територіальних громад. До того ж, представники сіл у цій новоствореній громаді, за його словами, матимуть чисельнішу перевагу перед містом Ходорів органах. Тому варто гуртуватись, щоб мати аналогічну перевагу у представницьких органах чи у Миколаєві, чи у Новому Роздолі.
Вислухавши своїх колег, взяв слово голова сільської ради Станковець Тарас Шаран. У своєму виступі він зазначив, що у питанні про об`єднання з іншими громадами жителі села визначилась давно: «ми провели громадські слухання, де було ухвалено рішення про об`єднання з такими селами: Берездівці, Горішнє та Підністряни». Проте, зауважив Т.Шаран, ці ініціативи не були схвалені в області. Тож він має сумніви щодо чергового проекту об`єднання сіл. «Я не певен чи не спіткає ініціативу громад Березини та смт.Розділ та ж сама доля як нас. Ми теж провели громадські слухання. Зібрались сільські голови, підготували відповідні документи поставили печатки і відвезли в область на погодження. Втім, цей проект там «зарубали», – констатував Т.Шаран.
Присутні також висловлювали тези, що добровільне об`єднання ймовірніше стане адміністративним за аналогією з Польщею. У свій час, полякам теж дали можливість реалізувати добровільне об`єднання серед громад. Проте, інертність та різноголосся стали підставою для адміністративного утворення нових одиниць – гмін.

Це не єдина пересторога у питанні децентралізації, каже Березинський сільський голова Андрій Майкут. Є ще два чинники, які у процесі запровадження реформи можуть знівелювати саму систему місцевого самоврядування. Перший фактор – це виборча система, яка передбачає делегування представників у виборні органи не за мажоритарним принципом, а за політичною квотою. Виходячи з цього, теоретично, прогнозує він, село може залишитись без свого представника чи у депутатському корпусі, чи у виконкомі.
Другий чинник – це місцеві податки. На жаль, констатує пан А. Майкут, фінансування органів місцевого самоврядування здійснюється за залишковим принципом. Основна маса всіх зборів спрямовується чи в область чи в район. Натомість села отримують з цього копійки. Для прикладу він навів таку ситуацію по Березинській сільській раді. Минулого року від місцевих рад забрали податок на доходи з фізичних осіб, натомість дали екологічний. Село Березина завдяки екологічному збору поповнила свій мізерний бюджет аж на 15-ть гривень, натомість втратила з податку на доходи з фізичних осіб 100 000 грн.
Дехто з присутніх озвучував ініціативу, що для захисту інтересів сільських громад у процесі впровадження реформи децентралізації варто закріпити на законодавчому рівні представництво від сіл, яке матиме право голосу вето, особливо у питанні розподілу бюджету. Не всім присутнім така пропозиція до душі
У цьому вони побачили механізм маніпулювання, який може задіяти село щодо міських громад.
Звісно, що можна і слід дискутувати на предмет децентралізації та змін, які вона несе з собою. Втім, при цьому варто пам`ятати, якщо громада не пристане до новоутворених адміністративних одиниць, ймовірніше вона залишиться на старій системі фінансування, яка є настільки мізерною, що вже за короткий період часу сільські громади проситимуть щоб їх прийняли до себе більш потужні одиниці.

 

Джерело: https://www.facebook.com/irena.newrozdol

0
Знаходиться в: Новини Березина, Новини Миколаївщина

Інші новини з Березини :

Новини партнерів:
Loading...

Додати коментар



8 + = сімнадцять

Додати



   Новини cпорту:



Сайт села Березина | Миколаївський район Львівська область © 2008 - 2017
При використанні матеріалів гіперпосилання на http://www.berezyna.inf.ua/ обов'язкове!
За достовірність інформації, яку розміщено на сайті, відповідальність несе її автор. Відповідальність за зміст рекламної інформації несе рекламодавець.
| RSS ATOM | RSS FEED | RSS2.0 |