Хроніки сусіднього Роздолу

Засніжений Розділ того дня видався адекватним морозяно-вітряній погоді та дещо настороженим.

У селищній раді (керівник Марія Рогуля захворіла) секретар Галина Дацко і зав. військово-облікового бюро Олександра Шумська про життя виборців спілкувалися неохоче, мовляв, більше зайняті «паперами». І все ж статистику і деякі місцеві реалії таки повідали. Минулий рік, нарешті, ознаменувався збільшенням народжень: 29 немовлят, що на 8 більше від попереднього року. Водночас зросла і смертність: 52 проти 46 у 2012 році, хоча останнім часом за рік помирає не менше 50 роздолян. Шлюбів нарівні: 13 проти 14 у 2012-му. Вчинено 92 нотаріальні дії, видано 2 266 довідок. Торік жителі часто зверталися до сесії щодо приватизації землі, були і суперечки щодо неї. Дедалі частіше роздоляни їдуть на заробітки у пошуках кращого шматка хліба. Зараз живуть подіями Євромайдану. Збирають поміж себе гроші для його потреб, моляться за кращу долю України.

Розділ

Розділ 

 

На пошті  попри холод у приміщенні (лише 4 градуси) візиту зраділи. Колектив тут давній. Кожна із листонош – Надія Шиманська, Надія Кучминада, Ольга Балян та Ольга Власова – працює тут не менше 20 років, а Марія Стефанів – майже 40, пройшовши шлях від підмінної листоноші до начальника. Життя, кажуть, на легше не змінюється. Колись, як іще функціонував у Роздолі санаторій, було багато посилок і телеграм. Газет і журналів розносили на день по три сумки. Тепер же передплатників не так багато. Здебільшого – пенсіонери. Лікарів, медиків (загалом інтелігенції) дуже мало. Але роботи у листонош не поменшало, бо тепер, окрім преси і пенсій, розносять та реалізовують окремі продукти, речі побутового вжитку. Продати щомісяця на тисячу гривень товару доволі складно. Наплив посилок і телеграм на пошті замінили комунальні платежі. Та із роботою працівники справляються. А листоноші відчули навіть полегшення – торік отримали велосипеди. Турбує колектив те, що у приміщенні пошти (до речі, однієї із найстаріших у районі) холод і сирість, а грибок руйнує стіни. Хоча сама будівля міцна, ще австрійська. Щоб її обігріти, однієї печі замало. Та й ліміти на газ і світло не дуже дозволяють. На ремонт споруди, усі кажуть, нема грошей… Але роздоляни теж є на Євромайдані у Києві, отож сподіваються, що зміни на краще таки грядуть. Водночас відвідувач на ім’я Роман оптимізму не додав: «Відновили ресторан – там тільки зайде пан, бо бідний не має за що. Нічого не зміниться, допоки маємо таку владу. Уже не роки, а віки Україна колядує і бідує»…

У школі тиша. Усі на уроках. Лише у спортзалі гамірно. У коридорі – заступник директора Ігор Мартинюк (як депутат уже не вперше представляє інтереси громади у районній раді). А Ярослав Яковець (обидва на фото вверху) тривалий час очолює шкільну родину, у якій нині 323 учні і 36 учителів. За останні 5 років за підсумками ЗНО школа у районі постійно має 1-3 місця. Причому, медалісти підтверджують свої титули найрозумніших. До речі, торік із 15 випускників троє мали золоті медалі. А у 2012-му таких було аж семеро на 36 одинадцятикласників. Школа тоді стояла на особливому контролі в області. Припинилося це лише тоді, коли медалісти на ЗНО набрали загалом середній результат – 185 балів. Тодішній випускник Віталій Герасимів (нині студент ЛНУ) навіть, став призером міжнародної олімпіади з інформатики. У цьому навчальному році 17 учнів – призери районних етапів предметних олімпіад, а на обласному рівні Миколаївщину представлятимуть одинадцятикласник Юрій Корольков (географія та економіка) і десятикласниця Наталія Гарбаж (екологія). Є успіхи і в педагогів: Наталія Бурій – переможець районного етапу конкурсу «Учитель року». А нинішня одинадцятикласниця Ірина Теркала – лауреат і переможець багатьох всеукраїнських, обласних і районних вокальних конкурсів.

Прогресом є стабілізація спаду чисельності учнів, бо народжуваність, наразі, вирівнюється. Регресом – еміграція батьків, яка триває і посилюється. Діти залишені на бабусь, дідусів… Гордіїв вузол – грунтові води у підвалі шкільної споруди. Через зруйновану наприкінці 90-х дренажну систему уже понад 10 років будівля стоїть на своєрідному басейні, причому, із теплою водою, бо у підвалі проходять комунікації обігріву. «Ставки» й «озера» після дощів на шкільному подвір’ї – теж уже не тимчасове явище. Така ж картина у Березинському дитсадку і багатоповерхівці поруч. Довго ламали списи, як розв’язати проблему. Перебрали чимало ідей. А торік її вирішення, наче, намалювалося: у першому півріччі виділені гроші на виготовлення проекту з відновлення санітарного стану річки Колодниці та відведення грунтових вод із названих територій. Розпорядником коштів була РДА, яка у грудні у відповідь на чергову депутатську «атаку» (звернення) Мартинюка повідомила, що згаданий проект уже готовий, поданий і відповідний бюджетний запит на його фінансування. Треба майже два мільйони гривень.

Температурний режим ще донедавна (у 2011-му введена у дію нова котельня) був ахілесовою п’ятою школи. Зараз він загалом задовільний. Як запевнив директор, у коридорах – 16-17 градусів, у класних кімнатах 17-19, у кабінеті образотворчого мистецтва – ще тепліше. Досягти цього вдалося ще й за рахунок перемоги в обласних конкурсах мікропроектів: у 2012-му встановлено 62 металопластикові вікна у всіх класних кімнатах, а у 2013-му за іншим відповідними освітянським проектом проведено капітальний ремонт двох вбиралень (усього їх у приміщенні – 8). Зараз готуються нові мікропроекти. Адже є необхідність замінити ще вікна у коридорах, вирішити інші побутові проблеми. До речі, наприкінці минулого року були виділені бюджетні кошти на те, щоб завершити ремонт даху, який уже триває 6 років. Але підрядна організація відмовилася виконувати роботи авансом. Наразі, фінансування передбачене на цей рік.

Візитівкою виглядає кабінет основ християнської етики, своєрідно оформлений як капличка із захрестям та відповідними атрибутами. Це – спільна ідея отця Миколи Кожуха, учителів Анізії Бас і Людмили Гарбаж. Освячували ж втілене у життя три місцеві священики: православний, греко- і римо-католицький. Тут, щоправда, найхолодніше («допомагає» і вітер, і прохід під приміщенням). Зігріває ж молитва, із якої починається кожен навчальний тиждень і день. Щопонеділка почергово її провадять отці Василь Хомин, Микола Кожух і його сотрудник Андрій Мрочковський (до речі, випускник школи).

Харчуванням у школі, кажуть, задоволені. Їдальня розрахована на 120 посадкових місць. Безкоштовно харчуються тут 123 роздільських і 42 крупських школярів. У день візиту їх було менше – 96 і 30 відповідно (відсутність пояснили морозною (мінус 18) і вітряною погодою). За бажанням старшокласники можуть купити порцію за 6,23 гривні. Обслуга їдальні – три працівниці. Серед переліку буфетної продукції чіпсів і газованої води нема. Але цукерки є.

У шкірно-венерологічному відділі МКЦРЛ затишно та охайно. Найбільша зараз біда – холод. Вікна уже дуже старі – треба міняти. Коли холодно, то хворі не хочуть залишатися на ніч. Приходять на процедури, а потім ідуть додому. Загалом, відділ розрахований на 25 ліжкомісць. Палатна медсестра Софія Шаран працює тут уже 39 років.

В амбулаторії загальної практики сімейної медицини, яка у цьому ж приміщенні на першому поверсі, – доволі тепло. Тут уже є нові металопластикові вікна. Діють кабінет сімейного і дитячого лікарів, денний стаціонар, прививочна, стоматологічний, акушерський, фізкабінети, маніпуляційна, лабораторія, стерилізаційна, наявний авто

мобіль. Обслуговують, окрім роздолян, жителів Крупська і Березини. Серед них, за статистикою дитячої медсестри Надії Баланди (на фото) загалом 1 300 дітей, 51 із них – до року. Головний лікар Зеновія Долинна працює тут 28 років. На початках установа вважалася новороздільським підрозділом, потім була амбулаторією, а тепер ще й сімейного типу. Своєрідними ветеранами серед медиків разом із головним лікарем є педіатр Надія Бульдяк, а також стоматолог Орест Луцик. Усього – 13 осіб персоналу, у тому числі 3 працівники Крупського ФАПу. Хворі ж найчастіше скаржаться на серцево-судинні, проблеми органів дихання і травлення. Зараз пацієнтів збільшується. Тільки до нашого візиту уже було зафіксовано 6 викликів.

У дитячому будинку-інтернаті теж «сахара». Директор Роман Корда  розповів, що минулий рік для установи був нормальним: «Отримали спонсорську допомогу на суму 290 тисяч гривень. Це заслуга як адміністрації, так і працівників. У повному обсязі виділене і необхідне фінансування. Промито систему обігріву із частковою заміною батарей. Погано, що 40 тисяч гривень за виконані роботи досі зависли у казначействі, щоправда 20 проплачено. Спонсори дали 15 столів для їдальні. Власне, плани цьогоріч великі, хоч кошторису іще нема. Треба перекрити дах із заміною дерев’яних конструкцій, адже уже 45 років не перекривався. Необхідно закупити дизель-генератор, бо як світла нема, то котельня зупиняється. Він вартує 80 тисяч гривень. Хочемо відремонтувати кімнати, спальні, вбиральню для працівників кухні. Але на це не вистачає коштів». Зараз у будинку-інтернаті 78 вихованців, 11 із яких – лежачі.

У приміщенні ЖКВ теж доволі холодно. Начальник Олександр Сосновський – пунктуальний. Хоча тут лише рік, проте помітно користується авторитетом і повагою у підлеглих. Виявилося, що працював 40 років у «Розділспецбуді», де пройшов шлях від майстра до директора. Перед роздільським ЖКВ очолював новороздільську відповідну службу. Каже, запрошують його туди і нині. Але повертатися не хоче. Служитиме жителям селища, у якому мешкає і сам. Попри негаразди, чоловік оптимістично налаштований і вірить, що вдасться покращити побут роздолян. Нині у його підпорядкуванні 19 працівників. Відділ займається видобуванням, обробкою і доставкою споживачам питної води. Обслуговує власні дві свердловини водозабору «Балка Глибока», очисні споруди, які приймають стоки для очищення. Надає послуги із санітарного очищення і вивезення твердих побутових відходів, а також з утримання житлових будинків і прибудинкових територій. У Роздолі 20 комунальних будинків: є і старі, і новіші.

Для комунальників не буває поганих чи хороших років, вважає Олександр Сосновський. Але торік із державного бюджету, нарешті, виділено кошти на виготовлення проектно-кошторисної документації капітального ремонту і реконструкції очисних споруд. «Над цим працювали ще мої попередники протягом 7-8 років, – зауважив Сосновський. – Лобіювати проблему суттєво допомагає селищна рада». Згаданий проект нині майже готовий, але кошти зависли у казначействі. На виконання ж робіт потрібно близько мільйона гривень, які ЖКВ має намір отримати уже цьогоріч. А на перспективу розробляють проект каналізування. Бо якщо очисні споруди вдасться, як заплановано, відреставрувати, то можна буде під’єднати до центральної мережі каналізації західну і східну частини Роздолу та Березини. Для цього необхідно каналізувати ці території і побудувати дві відповідні насосні станції. А на це теж потрібна документація.

Анна Микитин, газета “Громада”

0
Знаходиться в: Новини Березина, Новини Миколаївщина

Інші новини з Березини :

Новини партнерів:
Loading...

Додати коментар



7 − = два

Додати



   Новини cпорту:



Сайт села Березина | Миколаївський район Львівська область © 2008 - 2016
При використанні матеріалів гіперпосилання на http://www.berezyna.inf.ua/ обов'язкове!
За достовірність інформації, яку розміщено на сайті, відповідальність несе її автор. Відповідальність за зміст рекламної інформації несе рекламодавець.
| RSS ATOM | RSS FEED | RSS2.0 |
Яндекс.Метрика